Монетний двір туриста Rss

В давнину

Римська богиня Юнона мала титул «Монета», що в перекладі з латини означає «застережниця» або «радниця». Біля храму Юнони на Капітолії знаходилися майстерні, де карбували металеві гроші — перший римський монетний двір. Саме тому їх називають монетами, а в англійській мові від цього титулу з’явилося загальна назва грошей англ. «money».

BMC_06

Перші монети почали чеканити в малоазійському державі Лідії в VII ст. до н. е., їх виготовляли з електруму — сплаву срібла і золота. Декількома десятиліттями пізніше стали карбувати монети в грецькому місті Егіна. Вони мали зовсім інший вигляд, ніж лідійські, і карбувалися зі срібла, тобто ця монета була винайдена хоча і пізніше, але самостійно. З Лідії та Егіни монети дуже швидко поширилися по всій Греції, в її колоніях, в Ірані, а потім у Римі і ін. 

 Самостійно монети з’явилися в Індії та Китаї, причому в стародавньому Китаї, згідно з традицією, дрібні мідні монети карбували ще в середині ІІ ст. до н. е. Ці монети були круглими з квадратним отвором у центрі, виговлялися з бронзи методом лиття. Але та той час вони мали релігійне значення і не виконували функцію грошей. 

Перші карбовані монети з’явилися в країнах Середземномор’я в VII ст. до н. е.

Поява чеканної металевої монети — важливий рубіж в історії. Вона свідчить про те, що суспільство досягло високого ступеня економічного і соціального розвитку. Стародавні монети розповідали про могутність правителів, називали їхні імена і демонстрували їх зображення, показували кордони володінь, визначали місце цих правителів у системі феодальної ієрархії, розкривали політичну програму. У давнину вони були чи не єдиними засобами масової інформації. 

history_1-e1297514184447history_3

У різні часи процес виготовлення монет проходив абсолютно по-різному, в залежності від кмітливості і технічних можливостей виробників.

Китайці, наприклад, ще до того, як освоїли карбування, просто розкатували метал в маленькі пластинки, пізніше, в період до початку XX ст., китайські монети почали відливати в спеціальних формах. Потім по світу поширилося карбування. На деяких римських монетах в якості першого штемпеля зображувалися саме інструменти для нанесення малюнка: ковадло, сам штемпель і молот. А от у Бірмі монети видували з металу за допомогою скляних трубочок, від чого на виробах залишалися химерні звивисті лінії, що і дало бірманським монетам назву «квіткових».

У середині XVI ст. монетні двори Європи оснащувалися гвинтовими пресами, що значно спрощувало роботу з виготовлення металевих виробів. На таких пресах робили не тільки монети, а й медалі. Згодом, прес був значно вдосконалений стараннями Леонардо да Вінчі, який винайшов роликовий прес. Цей тип пресу в сукупності з водяним колесом у якості двигуна виготовляв монети з металевої стрічки, яка простягалася між двома роликовими штампами. Таким способом можна було виготовити монети більшого розміру і кращої якості, ніж гвинтовим пресом і молоточним чеканом. З середини XVI ст. подібні машини використовувалися на монетних дворах Центральної Європи — у Німеччині, Австрії, Угорщині.

У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом, візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібляників. Володимир Святославович — великий князь Київський (978 -1015), першим з руських князів розпочав карбувати власну монету (златники і срібники) наприкінці X — на початку XI ст. Вони діляться на два типи. На аверсі першого типу монет вміщено напис «Владимиръ, а сє єго срєбро». На монетах другого типу інший напис: «Владимиръ на столе».

sribnyk zlotnyk

У ХІІІ ст. карбування монет було зупинено через татаро-монголську навалу. Функцію грошей в цей час стали виконувати срібні злитки, вони мали вагу 200 гр., і спочатку називалися «гривни срібла», але пізніше саме ці зливки одержали назву «Рубль».

У XIV ст. першим починає карбування монет Московське Князівство. До XV ст. на Русі налічується близько 20 центрів карбування монет. Монети різних князівств відрізнялися один від одного вагою і зовнішнім виглядом. Саме ж слово «гроші» походить від назви російської срібної монети XIV-XV ст., яку іменували «грошима». Срібні та мідні монети на Русі часто чеканили з дроту. Для цього дріт нарізали на шматочки, маса яких не перевищувала 1 г. Ці шматочки спочатку розплющували, після чого карбували за допомогою  штампу, на якому були вирізані зображення і написи.

Після об’єднання Руських князівств в 1534 р., на Русі була проведена грошова реформа. Стали карбувати єдину загальнодержавну монету (копійки, гроші (1  2 копійки), полушки (1/4копійки).

history_4

За часів правління Петра I (поч. з XVII ст.) Була проведена нова грошова реформа. З 1700 р. стали карбувати срібні рублі, полтинники, полуполтинники, гривні, алтини, мідні копійки. Із золота карбували червонці. Тепер усі вони чеканилися не з дроту, як в XIV-XVII ст., а на спеціальних монетних заготовках — металевих кружальцях. У такому вигляді російська грошова система без особливих змін проіснувала до XXI ст.